Допомога по Теле2, тарифи, питання

Контроль витрати часу на різні елементи навчально-виховноїроботи, що займаються з метою визначення щільності уроку як непрямого показника його повноцінності, здійснюється за допомогою хронометрування. Для зручності всі дії об'єднують але подібним ознакам в самостійні види:

1) розумовіпереважно дії (слухання педагога, спостереження, осмислення сприйманого, проектування майбутніх дій, взаємоконтроль, взаємооцінювання, обговорення питань та інших.):

2) руховіза переваги дії (виконання фізичних вправ, переміщення та встановлення снарядів, роздача та збір навчальних посібників, підготовка місць занять, взаємодопомога та ін.);

3) відпочинок- враховуються та оцінюються доцільні та недоцільні витрати часу.

Підсумовування отриманих даних дозволяє визначити відсоткове співвідношення витрати часу на всі дії тих, хто займається, і щільність уроку. Розрізняють загальну та рухову (моторну) щільність.

Загальна густота уроку є узагальненим показником раціонального використання часу. Вона визначається ставленням суми всіх необхідних витрат часу (на розумові та фізичні дії, а також виправдані паузи в роботі) до всієї тривалості уроку і виражається у відсотках. Наприклад, якщо у шкільному уроці ця сума склала 41 хвилин), то загальна щільність уроку дорівнюватиме 91,1% (сума раціонально витраченого часу на всі види діяльності множиться на 100% і ділиться на 45").

Двигуна щільністьвизначається ставленням суми показників часу, використаного на фізичні переважно дії котрі займаються, до загальної тривалості урока. Наприклад, якщо у шкільному уроці на фізичні дії витрачено 29 хвилин, то рухова щільність уроку дорівнюватиме 64,5% (29" * 100% / 45" = 64,5%). При аналізі та оцінці отриманих матеріалів слід мати на увазі, що загальна щільність повноцінного уроку має наближатися до 100%.

Що ж до рухової щільності, то залежно від типу уроку її показник може змінюватись і досягати високого рівня, особливо у старших класах. Так, в уроках вдосконалення техніки рухів та фізичних якостей вона може досягати 70-80%. В уроці ж з освітньою переважно спрямованістю, де передбачено розучування складної рухової дії та вирішення відповідних завдань (наприклад, навчання знань), що вимагають значних витрат часу на розумову діяльність тих, хто займається, рухова щільність може перебувати в межах 50% і нижче.

Аналіз хронометричних даних повинен сприяти правильній оцінці вміння організувати навчально- виховну роботута продуктивно витрачати час уроку.

Для досягнення об'єктивності суджень та рекомендацій необхідно врахувати тип уроку, завдання, специфіку навчального матеріалу, стан та працездатність учнів, матеріально-технічні можливості та інші умови, що визначають особливості уроку. На підставі аналізу, зрештою, мають бути сформульовані висновки та коротко викладено конкретні пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу на уроці.

Ось чому до виконання цього важливого завдання студент повинен завчасно підготуватися:

1) вивчити конспект уроку, на якому передбачається хронометрування:

2) визначити тип уроку;

3) вивчити відповідну літературу (матеріал підручника, методичні посібники);

4) своєчасно підготувати годинник (з секундною стрілкою) або секундомір, що включається за дзвінком і не вимикається до кінця уроку;

5) намітити об'єкт спостереження - це має бути "середній" учень, якого не попереджають про майбутнє спостереження:

6) підготувати протокол для чорнового запису відповідної інформації. Зразок виконання цього завдання, тобто зміст та порядок записів хронометрування, а також зразковий аналіз, наведено нижче.

У графі "дії що займаються" лаконічно і послідовно записується зміст кожної дії, наприклад: "слухання завдань уроку", "ходьба", "біг", "вправи в русі", "обмірковування завдання", "участь в установці снарядів", "пасивний відпочинок" " і т.д.

У наступній графі записується час закінчення дій котрі займаються. Якщо різні дії одного й того ж виду діяльності йдуть одна за одною, то за ковзним секундоміром фіксується час закінчення останнього. Наприклад, "ходьба", "біг, ходьба, вправи в русі" - всі вони відносяться до фізичної, переважно, роботи. Тому немає сенсу ускладнювати записи та подальші розрахунки визначенням часу кожного з них. Але якщо після ходьби учні слухали пояснення або попередні вказівки педагога щодо майбутнього бігу, то фіксується час закінчення ходьби, потім - слухання педагога (це розумова робота) тощо.

Подальші розрахунки та записи тривалості дій з видів діяльності, а також обробка даних хронометрування повинні проводитись після закінчення уроку.

Шляхом відрахування попереднього показника часу від чергового визначається тривалість дії та заноситься у відповідну графу. Наприклад (див. зразок), побудова та рапорт тривав 2"45", цей час записуємо у графу "фізична, переважно, робота". А слухання завдань уроку закінчилося на 3"05". Від цього часу забираємо попереднє 2"45", отримані 20" записуємо до графи "розумова, переважно, робота".

Залежно від діяльності педагога розумові та рухові дії тих, хто займається, а також паузи їх відпочинку, можуть бути доцільними та недоцільними, ефективними та неефективними. Наприклад, використовуючи на уроці добре відомі учням, нескладні вправи, педагог неодноразово їх показував. Звичайно, учні недоцільно витратили певний час на спостереження того, що могли виконати відразу. Або - для виконання змішаних вісів на брусах педагог викликав по одному учневі) замість того, щоб використати наявні можливості виконання по три відразу. У другому випадку пауза відпочинку та очікування черги значно скоротилися б. Оскільки вправа у змішаному висі не супроводжується значними навантаженнями, паузи відпочинку мають бути мінімальними, решта часу оцінюється як недоцільне.

Усі недоцільні витрати часу на розумову та рухову роботу, а також на відпочинок, визначаються відразу, по ходу хронометрування та записуються у графу зі знаком "-".

Для обчислення загальної густини підсумовуються показники раціональних витрат часу ("+") на всі види діяльності. Отриману суму слід помножити на 100, а отриманий твір поділити на час уроку.

Для обчислення рухової густини підсумовуються показники часу, витраченого на рухові дії ("+", "-"). Отриману суму необхідно помножити на 100 і поділити на час уроку.

Попутні записи у графі "Примітки" дозволяють всебічно осмислити і оцінити те, що спостерігається. Вони стосуватимуться тих дій учнів, які відхиляються від загальних дій класу. Зміни щільності уроку, що залежать від таких відхилень, стосуватимуться лише даного учня і мають бути обумовлені спеціально під час аналізу щільності уроку загалом.

Подібна інформація.

Одним із показників ефективності уроку є його щільність. Чим раціональніший використовується час на уроці, тим вища щільність. Щільність уроку має важливе значення, оскільки вона впливає на навантаження, виконання поставлених перед уроком завдань, успішне виконання навчальної програми.

При підготовці до уроку вчитель зобов'язаний продумати до найменших подробиць план проведення уроку і вирішити, де має бути просто показ вправи, де докладне пояснення з показом, де тільки розпорядження чи команда.

Завантажити:

Попередній перегляд:

Визначення загальної та моторної щільності уроку.

Одним із показників ефективності уроку є його щільність. Чим раціональніший використовується час на уроці, тим вища щільність. Щільність уроку має важливе значення, оскільки вона впливає на навантаження, виконання поставлених перед уроком завдань, успішне виконання навчальної програми.

При підготовці до уроку вчитель зобов'язаний продумати до найменших подробиць план проведення уроку і вирішити, де має бути просто показ вправи, де докладне пояснення з показом, де тільки розпорядження чи команда.

Визначати щільність уроку необхідно загалом і частинами. Це зумовлено неоднаковими можливостями та умовами організації роботи у підготовчій, основний та заключній частинах уроку. Точний облік часу діяльності вчителя та учнів на уроці визначається за ковзною стрілкою секундоміра. Секундомір пускається з дзвінком та зупиняється після організованого виходу учнів із класу. Як об'єкт спостереження обирається так званий середній учень, досить активний та дисциплінований.

Загальна щільність уроку- Це відношення педагогічно виправданих (раціональних) витрат часу до загальної тривалості уроку.

Час, педагогічно виправданий *100%

Загальна щільність = час уроку

У чисельник (педагогічно виправданий час) входить виконання фізичних вправ, слухання, спостереження, організація уроку, словом те, без чого не можна провести урок. Цей час множиться на 100% та ділиться на загальний час уроку. Загальна щільність повноцінного уроку фізичної культури має наближатися до 100%.

До зниження загальної щільності уроку наводять такі причини: невиправданий відпочинок, запізнення на урок чи передчасне його закінчення, виконання вправ з помилками і виправлення їх учителем, порушення дисципліни та інше, чого має бути на уроці.

Моторна щільність уроку- Це відношення часу, використаного безпосередньо на рухову діяльність учнів, до загальної тривалості уроку.

Для розрахунку моторної щільності (МП) необхідно час виконання фізичних вправ помножити на 100% і поділити загальний час уроку.

Час виконання фізичних вправ *100

Моторна щільність = час уроку

Наприклад, встановлено, що сумарний час, витрачений учнями на виконання фізичних вправ, дорівнює 25 хвилин (15 хвилин, що залишилися, були витрачені на пояснення викладача, підготовку місць занять, інтервали відпочинку тощо)

У цьому випадку моторна щільність уроку дорівнюватиме:

25 хвилин * 100%

МП = 40 хв. =62,5%

Моторна щільність у процесі уроку змінюється. Зміни можна пояснити, насамперед, відмінністю змісту застосовуваних вправ, місцем їх використання та методами їх застосування. Показники моторної щільності змінюються також і в залежності від типу уроку. Так, на уроках удосконалення техніки рухів та розвитку фізичних якостей воно може досягати 70 – 80%, а на уроках розучування рухових дій та формування знань, що вимагають значнихвитрат часу на розумову діяльність котрі займаються, моторна щільність може бути лише на рівні 50%.

Чинники, що впливають на моторну щільність:

1 Тип уроку (початкового навчання, вдосконалення)

2 Вид програми (гімнастика, лижна підготовка, спортивні ігри)

3 Кількість та якість інвентарю

4 Кількість учнів у класі, їх підготовленість

5 Майстерність педагога.

Шляхи підвищення моторної густини.

1 Використання безупинних методів (потоковий, круговий)

2 Завчасна підготовка інвентарю.

3 Збільшення кількості відділень та груп

4 Гарна дисципліна.

5 Використання тимчасово звільнених учнів.

6 Поєднання пояснення з показом (якщо це можливо) .

7 Вступ додаткових завданьпід час очікування.

8 Методичні вказівкидавати під час виконання вправ (якщо це можливо)

При всій важливості моторної щільності уроку вона не може досягати 100%, тому що в іншому випадку не залишалося б часу для пояснення матеріалу, його осмислення учнями, аналізу помилок, що неминуче призвело до зниження якості та ефективності навчальної роботив цілому. Хронометрія діяльності учнів заноситься в таблицю, проводяться розрахунки, формуються висновки та рекомендації.

Хронометрія діяльності учнів під час уроку фізичної культури.

Місце проведення: Спортивний зал.

Ведучий уроку:

Клас: 3А

Час проведення: 40 хв. (8.00-8.40)

Завдання уроку:

1.Вдосконалення лову та передачі меча.

2. Розвиток спритності, швидкості рухових реакцій, загальної витривалості. 3. Сприяти розвитку психічних процесів: уваги, мислення.

4. Виховувати сміливість, витривалість.

1. ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА:

ВП = 12.0: 12.0 * 100 = 720: 720 * 100 = 100%

МП = 11.3: 12.0 * 100 = 678: 720 * 100 = 94.1%

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА:

ВП = (16.4 +2.2 +2.0): 23.3 * 100 = (984 + 132 +120): 1398 * 100 = 88.4

МП = 16.4: 23.3 * 100 = 984: 1398 * 100 = 70.3%

1. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

ВП = 4.3: 4.3 * 100 = 100%

МП = 3.0: 4.3 * 100 = 180: 258 * 100 = 69.7%

ВСЬОГО ЗА УРОК:

ВП = (31.3 +4.5 +2.0): 40 * 100 = (1878 +270 +120): 2400 * 100 = 2268: 2400 * 100 = 94.5%

МП = 31.3: 40 * 100 = 1866: 2400 * 100 = 77.7%

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ:

У підготовчій частині уроку загальна та моторна щільність високі, за рахунок застосування безупинних методів. Учні добре підготовлені до роботи.

У більшості уроку загальна, моторна щільність впала, з допомогою пояснення правил ігор.

У заключній частині уроку загальна щільність відмінна.

Загалом щільність на уроці була достатньою.

Оцінка за урок: 5 «відмінно»

Розпономарьова Тетяна Валеріївна

Вчитель фізичної культури.

Школа №2

Красноярський край.

м. Лесосибірськ

Одним із показників ефективності уроку є його щільність. Визначати щільність уроку необхідно загалом і частинами. Це зумовлено неоднаковими можливостями та умовами організації роботи у підготовчій, основний та заключній частинах уроку. Загальний час, витрачений на урок (або його частину) приймається за 100%. Щодо нього і розраховуються відсоткові величини.

Щільність - це відношення раціонально використаного часу до всього часу, що відведений на урок. Чим менше втрати часу в уроці, тим вища щільність уроку.

Розрізняють загальну (педагогічну) та моторну (рухову) щільність уроку.

Загальна густота уроку - це ставлення педагогічно виправданих (раціональних) витрат часу до загальної тривалості уроку.

Загальна щільність повноцінного уроку фізичної культури має наближатися до 100%.

Завантажити:

Попередній перегляд:

Бюджетний професійний освітній заклад

Орловської області

« МЕЗЕНСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ПРОЕКТ

ЩІЛЬНІСТЬ УРОКУ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ,
ВИМІР ЩІЛЬНОСТІ УРОКУ

Виконано студенткою 42 групи

БІЛОВИЙ ЮЛІЙ ГЕННАДІЇВНОЇ

спеціальність 44.02.05 Корекційна педагогіка у початковій освіті

Керівник: КРИВЦОВА НІНА ІВАНІВНА, викладач

Орел, 2017

Введение……………...………………………………………....…………………....2

1.1 Загальне поняття та види щільності уроку……………………………….............5

1.2. Залежність щільності уроку від способів організації діяльності учнів під час уроку ………………………............................... ............................……7

2. Прийоми раціонального використання часу під час уроків………………………………................................ ............................................9

2.1. Визначення щільності уроку шляхом хронометражу……...........……………………………………………………..……12

2.2. Протокол визначення щільності уроку шляхом хронометрування……...15

Заключение ……………………………………………………………....…………19

Список використаної литературы………………...……………..……......….…21

Додаток 1………………………………………………..…………......…….…24

Вступ

Одним із показників ефективності уроку є його щільність. Визначати щільність уроку необхідно загалом і частинами. Це зумовлено неоднаковими можливостями та умовами організації роботи у підготовчій, основний та заключній частинах уроку. Загальний час, витрачений на урок (або його частину) приймається за 100%. Щодо нього і розраховуються відсоткові величини.

Густина - це відношення раціонально використаного часу до всього часу, що відведений на урок. Чим менше втрати часу в уроці, тим вища щільність уроку.

Розрізняють загальну (педагогічну) та моторну (рухову) щільність уроку.

Загальна щільність уроку - це ставлення педагогічно виправданих (раціональних) витрат часу на загальну тривалість уроку.

Загальна щільність повноцінного уроку фізичної культури має наближатися до 100%.

Моторна щільність уроку - це відношення часу, використаного безпосередньо на рухову діяльність учнів до загальної тривалості уроку.

Моторна щільність у процесі уроку змінюється. Неминуча таких змін можна пояснити, насамперед, відмінністю змісту застосовуваних вправ, місцем їх використання та методами застосування. Показники моторної щільності змінюються також залежно від типу уроку.

При всій важливості моторної щільності уроку вона може досягати 100%, позаяк у іншому разі залишалося б часу пояснення матеріалу, його осмислення учнями, аналізу помилок, що неминуче призвело до зниження якості та ефективності навчальної роботи загалом.

Актуальність дослідження:Однією з основних проблем сучасної системи фізичного виховання школярів є підвищення ефективності уроку як основної організаційно-методичної форми фізичного виховання в школі (Зігфрід, 1991). У вирішенні цього завдання особливе значення набуває пошук більш раціональних шляхів удосконалення ефективності уроку фізичної культури, однією з є інтенсифікація навчально-тренувальної діяльності (Шитиков, 1997). Урок постає як єдина ціла, структурно-цілісна, відносно самостійна ланка, що складається, однак, із взаємозалежних частин, зміст і структура яких визначається логікою навчання фізіологічними закономірностями та завданнями уроку. Закономірності побудови різних елементів уроку вивчені неоднаково. Так велика увага приділяється дослідженням основної частини уроку і невиправдано мало тієї частини, яка значною мірою обумовлює успішне вирішення головних завдань основної частини уроку, а саме підготовчої. Багато дослідників (Шитиков, 1997) відзначають, що рухова активність дітей різко знизилася. Це пояснюється тим, що застосовувані методи масового навчання продовжують значно відставати від спортивної практики, що йде вперед. На шкільному уроці педагоги часто користуються недостатньо ефективними прийомами масового оволодіння основами техніки бігу, стрибків та метань, застосовують нецікаві та одноманітні засоби, а також недостатні практичні вміння складати та планувати уроки, враховуючи вікові особливості, – зумовлюють зниження моторної активності. З вище викладеного слід, що вирішення завдань підвищення ефективності процесу навчання, з допомогою підвищення моторної щільності уроку, є актуальним науковим напрямом, від успішного розвитку якого залежить процес навчання.

Об'єкт дослідження:учні молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження:зміст та технологія визначення щільності уроку фізичної культури.

Ціль: підвищення якості процесу фізичного виховання, за рахунок підвищення моторної густини уроку за рахунок використання оптимальних засобів, методів та способів організації занять.

Завдання:

Проаналізувати науково – методичну літературу.

Визначити рівень фізичних якостей молодшого шкільного віку.

Гіпотеза: передбачається, що й у процесі проведення шкільних уроків використовувати оптимальні кошти, методи і методи організації занять, це дозволить підвищити моторну щільність уроків, сприятиме поліпшенню рухового досвіду і підвищення рівня фізичної підготовленості школярів.
Практична значимість:дослідження полягає у розробці та ефективності застосування експериментальної програми поуркових занять, спрямованої на підвищення моторної щільності. Матеріали дослідження можна використовувати у роботі педагогів середніх загальноосвітніх установ.

1. Теоретичне обґрунтування щільності уроки фізичної культури

1.1 Загальне поняття та види щільності уроку

Регулювати навантаження в уроці-це означає насамперед спрямовано забезпечувати її оптимальний обсяг та інтенсивність. У цілому нині проблема оптимізації навантаження не обмежується її дозуванням у фізичних вправах. Сила на займаються залежить від характеру вправ, а й з інших компонентів: пояснень, демонстрації вправ, методів організації котрі займаються тощо.

У кожному даному випадку викладач прагне забезпечити якомога більший обсяг корисного навантаження на занятті. Вирішальне значення у своїй має забезпечення раціональної загальної щільності уроку.Загальною щільністю урокуназивається відношення часу, використаного педагогічно виправдано, на всю тривалість уроку.

До педагогічно виправданих ставляться об'єктивно необхідні витратичасу на такі процеси або сторони діяльності в уроці, як сприйняття та осмислення пояснень, демонстрацій, вказівок викладача, що займаються; організований аналіз своїх дій чи дій інших; виконання фізичних вправ та пов'язаний з ними необхідний відпочинок; допоміжні дії.

До невиправданих витрат часу відносяться його втрати, спричинені організаційними або іншими неполадками. Цього в принципі можна уникнути за оптимальної побудови навчально-виховного процесу.

Оцінюючи загальної щільності необхідно враховувати також, що види виправданої діяльності в уроці далеко не рівнозначні для вирішення навчально-виховних завдань. Прагнучи оптимальної щільності уроку, необхідно різними заходами зводити до мінімуму як простої, а й допоміжні дії. І тому заздалегідь намічають найкоротші шляхи пересування котрі займаються.

Ставлення часу, витраченого безпосередньо виконання фізичних вправ, до всієї тривалості уроку прийнято називати йогомоторною густиною.Моторна щільність - одне із показників продуктивності занять фізичними вправами, і тому, зрозуміло, за інших рівних умов необхідно забезпечувати можливо велику моторну щільність уроку. Водночас не слід переоцінювати її значення. Якість вирішення навчально-виховних завдань потребує певного часу на постановку завдань. У кожному окремому занятті є своя міра гранично допустимих навантажень, і щоразу вона повинна визначатися залежно від віку, статі, підготовленості конкретних завдань уроку.

Для загальної інтенсифікації уроку викладач має добре володіти прийомами організації всіх видів діяльності уроці. Під час уроку важливо збільшувати дієвість способів концентрації уваги котрі займаються. Чим інтенсивніше воно буде, тим швидше очікується успіху.

Дозування інтенсивності фізичних вправ досягається поруч методичних прийомів прямого та непрямого регулювання рухової діяльності. До поширених прийомів прямого регулювання відносяться словесні вказівки про кількість повторень, швидкості, величини застосовуваних зовнішніх обтяжень та інших параметрах рухів. До методів непрямого регулювання ставляться зміна зовнішніх умов, і навіть зміна методу виконання вправи.

1.2. Залежність щільності уроку від методів організації діяльності учнів на уроці

Загальною щільністю уроку називається відношення часу, використаного педагогічно виправдано, на всю тривалість уроку. Ставлення часу, витраченого безпосередньо виконання фізичних вправ, до всієї тривалості уроку прийнято називати його моторної щільністю.

Для загальної інтенсифікації уроку викладач має добре володіти прийомами організації всіх видів діяльності уроці.

Розрізняють три основних методи, що характеризують у цілому організацію котрі займаються під час уроку (класу, команди, секції), і навіть порядок постановки та порядок виконання ними завдань викладача: фронтальний, груповий і індивідуальний.

При фронтальному методі всьому контингенту займаються викладач пропонує одне й те завдання, і виконується відразу всіма (одночасно чи з невеликими розбіжностями у часі) під загальним керівництвом викладача.

При груповому методі займаються поділяються на групи, які отримують окремі завдання. Викладач, не випускаючи з-під свого контролю, по можливості всіх, працює переважно однією групою або по черзі переходить від однієї групи до іншої.

При індивідуальному методі кожен, хто займається, отримує своє завдання і виконує його самостійно. Викладач вибірково керує роботою окремих, хто займається.

Кожен із названих методів має переваги та недоліки. Так, організація котрі займаються фронтальним шляхом дозволяє найповніше тримати їх у полі уваги і керувати їх діяльністю. При цьому, однак, важко індивідуальний підхід. Застосування групового та індивідуального методів, навпаки, збільшує можливості індивідуального підходу до окремих тих, хто займається або групи їх, але обмежує можливість викладача тримати під контролем усіх учнів. Який з методів найбільш придатний на даному уроці, залежить від ступеня новизни та складності завдань, матеріальної оснащеності місць занять, віку, рівня їхньої підготовленості та інших обставин.

Для урочних форм занять загалом, зазвичай, характерно комплексне використання всіх трьох методів. На початку уроку застосовують зазвичай фронтальний метод, переважно уроку котрі займаються ділять на групи чи працюють із нею індивідуально, завершують урок найчастіше знову фронтальним методом.

Методику організації уроку характеризує також порядок виконання завдань, що займаються в часі: одночасно всіма або по черзі (по групах або кожен один за одним), разом (поточно) або роздільно. Виконання серії завдань, спрямованих на комплексний розвиток фізичних якостей, останніми роками все частіше організовують у формі кругового тренування за методом безперервної та інтервальної роботи.

Поточне виконання вправ забезпечує більшу моторну густину, ніж роздільне. Однак у освітньому відношенні воно може бути менш ефективним, оскільки відсутність перерв між вправами ускладнює пояснення, аналіз рухів та використання інших елементів навчання.

2. Прийоми раціонального використання часу під час уроків

Зразкові величини моторної густини уроку фізкультури

У процесі уроку займаються руховим діям з метою розвитку здатності керувати своїми рухами,

фізичним розвитком, пізнання закономірностей рухів свого тіла Уміння правильно розподілити кошти, застосувати необхідні методи організації, методи навчання рухових дій та розвитку фізичних якостей є складовими характеристиками майстерності майбутнього педагога. Успіх у вирішенні різних завдань, що стоять перед уроком, можливий за високої продуктивності (щільності) уроку. Продуктивність уроку великою мірою залежить від цього, наскільки дбайливо, економно і ефективно витрачається час різні дії (схема 2).

Засоби - підбір системи підведення вправ, підбір спеціально-підготовчих вправ, включення додаткових дій, Завдань, зміна характеристик техніки, включення додаткових завдань на розвиток фізичних якостей між підходами, застосування пов'язаних вправ, зміна вправ (характер, спосіб виконання), включення знайомих ігор та естафет.

Методи - створення уявлення про вправу (роби - раз, роби - два), переважне використання наочного методу перед словесним використання цілісного методу, застосування різноманіття методичних прийомів у освоєнні техніки фізичних вправ, застосування ігрового та змагального методу, скорочення часу відпочинку між підходами, застосування наочних карток, замальовок вправ, короткі та грамотні пояснення педагога.

Організація - використання багатопропускних снарядів, нестандартного обладнання; тренажерів, додаткового інвентарю.

Принципи Хороші передумови та умови для високої моторної щільності та раціонального навантаження має реалізація викладачем принципів навчання: активності та свідомості, доступності, систематичності, міцності. Робота педагога, спрямовану усвідомлення мети і завдань занять, перспективних шляхів фізичного вдосконалення, стимулювання інтересу, мобілізація почуттів, волі учнів, допомагають встановленню свідомого ставлення до запропонованому заданию. Зазначені принципи позитивно впливають на прояв творчої ініціативи, підвищення особистої відповідальності за якість та ефективність навчальної роботи, а також використовуються викладачем для підвищення працездатності учнів. Оперативний контроль дій учнів, своєчасна теоретична та практична допомога, вміння педагога зосередити увагу учнів на помилках та способах їх усунення дозволяють виявити закономірності, що визначають успіх навчання та виховання. Стимулювання та заохочення пошукових та творчих зусиль – все це передумови для активізації розумової та рухової діяльності учнів. Організація взаємонавчання, коли учні на уроці пояснюють і знаходять помилки та спільно пропонують шляхи їх усунення, оцінюють один одного, надають безпосередню фізичну допомогу розвиває допитливість, спостережливість, розумову активність. Ініціатива та почуття відповідальності сприяють вихованню наполегливості, працелюбності.

2.1. Визначення густини уроку шляхом хронометражу

Найбільш простим способом визначення густини уроку є хронометраж уроку. За допомогоюхронометрування урокуможна точно дізнатися, скільки хвилин в уроці учень рухався, скільки відпочивав, чекав на чергу, який час пішов на прослуховування і т.д., дізнатися, скільки часу в уроці витрачається раціонально, а скільки нераціонально. Хронометраж уроку - це визначення у часі всіх видів діяльності учнів:

- безпосереднє виконання рухових дій, необхідні вирішення освітніх, оздоровчих, виховних завдань;

- прослуховування, перегляд завдань учнями, взаємонавчання, обговорення виконання вправ, виправлення помилок, надання страховки;

- організаційно-допоміжні дії, коли учні встановлюють снаряди, готують під час уроку місця та інвентар тоді, якщо це не можна зробити до уроку через брак інвентарю, дрібних снарядів;

- необхідний відпочинок та очікування черги;

- простоювання, коли учні не виконують те, що забезпечує вирішення поставлених завдань.

Розрізняють два види густини - загальну густину, рухову (моторну) густину.

Загальна щільність це відношення часу, витраченого в уроці раціонально, на всю тривалість уроку. До раціонально витраченого часу відносять всі ті дії, які допомагають вирішувати освітні та виховні завдання (стройові, танцювальні, перебудови, пересування, переходи до снаряду загальнопідготовчі, спеціально підготовчі, підводні, основні та інші вправи та ігри, естафети). Крім того, до раціонально витраченого часу відносять професійно грамотне та педагогічно виправдане застосування викладачем словесно-наочного методу, коли учні з цікавістю та увагою слухають педагога, переглядають, вивчають представлений матеріал).

Двигуна щільність - це відношення часу, витраченого на безпосереднє виконання фізичних вправ, на всю тривалість уроку. Слід пам'ятати, що виконання необхідних стройових вправ, перебудов, пересування та переходів від снаряда до снаряда - все це необхідні фізичні вправи.

Простий - відношення часу, витраченого на нераціональні дії, на всю тривалість уроку. До нераціонально витраченого часу відносять час, який пішов на запізнення та передчасне закінчення уроку, перекличку; непродумані, безграмотні пояснення вчителя, непродумані та неорганізовані пересування в уроці, порушення дисципліни, пропуск

підходи до снаряду учнем, невчасна підготовка місць занять, інвентарю, устаткування.

Організаційно-допоміжні діїне відносять ні до раціонально витраченого часу, але й не належать до простою. Установка під час уроку обладнання для естафет, смуги перешкод, підготовка станцій, прибирання та необхідне встановлення снарядів.

Очікування черги та необхідний відпочинокнайкраще здійснювати за рахунок зміни вправ, заміни пасивного відпочинку на активний. Тоді цей час використовуватиметься раціонально.

Технологія хронометрування уроку включає наступну послідовність операцій:

- перед уроком необхідно заздалегідь підготувати форму протоколу;

- включити секундомір із закінченням звучання дзвінка на урок;

- при послідовному виконанні вправ спостереження слід за одним учнем;

- вимкнути секундомір із фактичним закінченням уроку.

- обробку протоколу починати відразу після закінчення уроку, окремо частинами уроку підсумовується час кожного виду діяльності в уроці в цілому;

- обчислюється відсоток кожного виду діяльності у кожній частині уроку окремо та в цілому уроці (не забути хвилини перетворити на секунди);

- викреслити шкалу щільності уроку;

- дати письмовий аналіз отриманих даних.

2.2. Протокол визначення густини уроку шляхом хронометрування

Місце проведення: Спортивний зал.

Ведучий уроку:

Клас: 3А

Час проведення: 40 хв. (8.00-8.40)

Завдання уроку:

1. Вдосконалення лову тапередачі меча.

2. Розвиток спритності, швидкості рухових реакцій, загальної витривалості. 3. Сприяти розвитку психічних процесів: уваги,мислення.

4. Виховувати сміливість, витривалість.

• ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА:

ВП = 12.0: 12.0 * 100 = 720: 720 * 100 = 100%

МП = 11.3: 12.0 * 100 = 678: 720 * 100 = 94.1%

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА:

ВП = (16.4 +2.2 +2.0): 23.3 * 100 = (984 + 132 +120): 1398 * 100 = 88.4

МП = 16.4: 23.3 * 100 = 984: 1398 * 100 = 70.3%

• ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА:

ВП = 4.3: 4.3 * 100 = 100%

МП = 3.0: 4.3 * 100 = 180: 258 * 100 = 69.7%

ВСЬОГО ЗА УРОК:

ВП = (31.3 +4.5 +2.0): 40 * 100 = (1878 +270 +120): 2400 * 100 = 2268: 2400 *100 = 94.5%

МП = 31.3: 40 * 100 = 1866: 2400 * 100 = 77.7%

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ:

У підготовчій частині уроку загальна та моторна щільність високі, за рахунок застосування безупинних методів. Учні добре підготовлені до роботи.

В основній частині уроку загальна, моторна щільність впала за рахунок пояснення правилігор.

У заключній частині уроку загальна щільність відмінна.

Загалом щільність на уроці була достатньою.

Оцінка за урок: 5 « відмінно »

Висновок

Під густиною розуміється відносна доцільність використання часу, що відводиться на урок. Чим раціональніше використовується цей час, тим вища щільність. Щільність уроку має важливе значення, оскільки вона впливає на навантаження, виконання поставлених перед уроком завдань, успішне виконання навчальної програми тощо. Кожен учитель зацікавлений у більшій щільності уроку, оскільки вона дозволяє йому краще провести урок.

Час на уроках фізичної культури використовується для сприйняття, осмислення та виконання вправ, короткочасного переходу від одного виду занять до іншого та підготовки обладнання та інвентарю.

Співвідношення між цими компонентами вчитель може регулювати. Під час підготовки до уроку він зобов'язаний продумати до дрібних подробиць план проведення уроку і вирішити, де має бути простий показ вправи, де докладне пояснення з показом, де тільки розпорядження чи команда.

До початку уроку слід підготувати необхідне обладнання та інвентар. Це дозволить витрачати мінімальний час на розміщення снарядів або на роздачу різних предметів.

Великий вплив на щільність надає така організація уроку, коли він одночасно займається, можливо, більше учнів. Це легко досягається при проведенні стройових вправ, ходьби, бігу, загально-розвивальних вправ та ін. Найважче це зробити при виконанні стрибків, метань, лазіння, рівноваги.

Щоб збільшити кількість учнів, які одночасно виконують вправи, слід використовувати більшу кількість снарядів (одних і тих чи різних). І тут учні розподіляються на групи за кількістю використовуваних снарядів й у групі вчитель призначає старшого. Ставлячи завдання проведення ущільненого уроку, вчитель прагне, щоб учні протягом усього уроку були достатньо зайняті відповідно до наміченим планом уроку.

Урок, проведений з високою щільністю, забезпечує активну та корисну зайнятість учнів, завжди підвищує навантаження на організм, сприяє вихованню організованості та дисциплінованості.

Список використаної літератури

• Барчуков, І. С. Фізична культура та спорт: методологія, теорія, практика: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів/ І. С. Барчуков, А. А. Нестеров; за заг. ред. Н. Н. Малікова.-3 – е вид., стер., - М.: Академія, 2014. -528с.
• Барчуков, І. С. Теорія та методика фізичного виховання та спорту [Текст]: за загальною редакцією Г. В. Барчукової. - М.: Москва, 2016. - 367с
• Бєлов Р.А. Організація роботи з фізичної культури за місцем проживання. – К.: Олімп. Літ., 2014. – 89 с.
• Вайнбаум, Д. Дозування фізичних навантажень школярів [Текст] / Д. Вайнбаум. – К.: Просвітництво, 2013. – 64 с.
• Віненко, В. І. Фізкультура. 5 – 11 класи: календарно – тематичне планування за тригодинною програмою/авт. - Упоряд. В. І. Віненко. Волгоград: Вчитель, 2014. - 254с.
• Герасимова Т. В. Формування навичок здорового способу життя методами оздоровчої фізичної культури // Педагогіка, психологія та медико-біол. проблеми фізич. виховання та спорту. - 2014. - № 10. - С. 25-27
• Гужаловський, А. А. Фізичне виховання в школі [Текст]: метод, посібник/А. А. Гужаловський, Є. Н. Ворсін. – Мінськ: Пламя, 2015. – 95 с.
• Євсєєв, Ю.І. Фізична культура [Текст]: / Ю. І. Євсєєв. - Вид. 7-е, дод. І випр. - Ростов н / Д: Фенікс, 2016. - 444, с.: іл. - (Вища освіта).
• Іванов І. В. Оздоровча професійно-ужиткова фізична культура: навч. посібник / І. В. Іванов, А. І. Чистотін; Федір. агентство з освіти Ріс. Федерації, Новосиб. держ. архіт.- будує. ун-т (Сібстрін) - Новосибірськ: Новосиб. держ. архітектурно-будує. ун-т, 2015. – 56 с.
• Каїнов, А.Н., Кур'єров Г. І. Фізична культура. 1 –11 класи : комплексна програма фізичного виховання учнів В. І. Ляха, А. А. Зданевича/авт. - Упоряд. А. Н. Каїнов, Г. І. Кур'єров. Волгоград: Вчитель, 2014. - 171с.
• Курамшин Ю.Ф. Теорія та методика фізичної культури. Підручник – М.: Радянський спорт, 2014. – 201 с.
• Лук'яненко В.П. Фізична культура: Основи знань: Навчальний посібник. – М.: Радянський спорт, 2016. – 298 с.
• Максименко А.М. Основи теорії та методики фізичної культури: Навч. посібник для студ. вузів.- М.: 4-а філія Воєніздату, 2013. -319с.
• Матвєєв Л.П. Теорія та методика фізичної культури (загальні основи теорії та методики фізичного виховання; теоретико-методичні аспекти спорту та професійно-прикладних форм фізичної культури): Навч. для ін-тів фіз. культури. - М.: Фізкультура та спорт, 2016. -543с.
• Михайлова Н.В. Як сформувати інтерес до фізичної культури // Фізична культура у шкільництві.– 2015. №4. – 10-16 с.
• Поваляєва В.В. «Секрети» моїх уроків // Фізична культура у шкільництві. – 2015. – №2. - 43-46с.
• Романов К.Ю. Особливості фізичного виховання з оздоровчою спрямованістю початковій школі // Освіта у сучасній школі. – 2014. – №5. - 17-23с.
• Соломахін О.Б. Формування усвідомленої потреби та мотивації у регулярних заняттях фізичною культурою у учнів початкових класів // Теорія та практика фізичної культури. – 2016. – №6. - 85-90с.
• Сумін П.І. Намічені напрямки діяльності // Фізична культура у шкільництві.– 2013. №4. – 2-6 с.
• Тимушкін А.В. Фізична культура та здоров'я: учеб.посібник / А.В. Тимушкін, Н.М. Чесноков, С.С. Чернов - М: СпортАкадемПрес, 2014. - 139с.
• Хафізова Г.М. Урок фізичної культури - урок радості та здоров'я // Початкова школа. – 2015. – №7. - 77-79с.
• Холодов, Ж. К. Теорія та методика фізичного виховання та спорту [Текст] / Ж. К. Холодов, В. С. Кузнєцов. – М.: Академія, 2013. – 479 с.
• Ципін Л. Л. Науково-методичні засади занять оздоровчими фізичними вправами: навч. посібник / Л. Л. Ципін. - СПб. : Копі-Р Груп, 2014. – 103 с.
• Чаленко І.А. Сучасні уроки фізкультури у початковій школі. - Ростов-на-Дону: Фенікс, 2015 - 256с.
• Янсон Ю.О. Фізична культура у шкільництві. Науково-педагогічний аспект. Книжка для педагога. - Ростов н/Д:«Фенікс», 2014. – 624 с.

Загальна та моторна щільність уроку фізичної культури. При визначенні загальної густини уроку враховується вся корисна діяльність учнів та вчителя. У моторну щільність уроку входить лише час, витрачене виконання фізичних вправ, тобто. безпосереднє фізичне навантаження.

Способами підвищення моторної густини уроку є застосування нестандартного, універсального спортивного обладнання та проведення кругових тренувань. Моторна щільність уроку є сумарним часом рухової активностіодного конкретного учня протягом уроку, виражене у відсотках. Моторна щільність визначається за такою формулою:

МПУ = ВДА (учня): ВУ x 100%

де МПУ – моторна густина уроку;
ВДА-час рухової активності учня в хвилинах;
ВУ – час уроку за хвилини (35 – 45 хв).

Методика визначення величини МПУ у тому, що початку уроку зі складу класу вибирається будь-який учень (учениця), яку ведеться спостереження протягом усього урока. Причому ні учень, ні вчитель, який проводить урок, не повинні знати про це. Спостерігач тримає в руці секундомір і включає його в момент початку будь-яких рухових дій учня: стройових вправ, ходьби, бігу, загальнорозвивальних та спеціальних вправ, ігор тощо. Після закінчення виконання вправи секундомір вимикається на час відпочинку до початку наступної вправи. Отже, секундоміром підсумовують час виконання фізичних вправ і враховують час відпочинку, очікування черги виконання, слухання пояснень вчителя тощо.
При аналізі уроку слід брати до уваги, що на величину МПУ впливають багато факторів (наприклад, вік учнів, їхня кількість у класі, кількість хлопчиків та дівчаток, рівень підготовленості учнів, грамотність використання обладнання та інвентарю тощо). Натомість величина МПУ більше залежить від типу уроку. Природно, що на уроках ознайомлення з новим матеріалом та його розучування МПУ буде невисоким. Однак це не може бути критерієм поганої роботи вчителя. З іншого боку, якщо на уроці вдосконалення вивченого матеріалу не продумана методика організації занять та учні витрачають багато часу в очікуванні можливості виконати вправу, то МПУ має бути одним із основних критеріїв методичної грамотності вчителя.

Зразкові величини МПУ фізкультури (Таблиця №1)

За моїми підрахунками, учні можуть перебувати у корисному русі залежно від теми та завдань уроків 25-35 хв. (Сюди входять і різні перебудови). 5-10 хв. йдуть пояснення і демонстрацію вправ. 1-2 хв. – на роздачу та збирання інвентарю, винесення та прибирання матів (хоча краще спланувати уроки, щоб важкий інвентар не забирався, а використовувався протягом усього робочого дня). За дві хвилини до кінця занять хлопців доводиться відпускати в роздягальню, інакше вони не встигають привести себе до ладу до наступного уроку.

Отже, у корисному русі учні перебувають 25-35 хв. Звідки така велика розбіжність у часі? На перших уроках нової теми доводиться більше пояснювати та демонструвати, ніж наступних; при спортивних іграх у невеликій за розміром залі команди змушені чекати своєї черги вийти на майданчик; неминучі простої виникають при стрибках у довжину з розбігу.

Зрозуміло, і 35 хв, недостатньо для повноцінних занять, але коли більше не дано, їх треба використовувати з максимальною користю. Вчитель зобов'язаний програти в умі або безпосередньо в спортивному залі зовнішню форму уроку, перевіряючи по секундоміру не тільки час для всіх його частин, а й окремих компонентів усередині них.

За моїми спостереженнями, у всіх вчителів, уроки яких відрізняються високою щільністю, є одна загальна якість: вимогливість до учнів. В одних ця вимогливість забезпечується жорстким керівництвом, інші йдуть складнішим шляхом – невпинне переконання учнів у корисності занять. Думаю, що другий шлях все-таки кращий. Коли учні самі прагнуть виконати завдання, не тільки не виникає проблеми дисципліни, але не потрібен невпинний контроль за класом. Вчитель може зайнятися індивідуально з тим, кому потрібна допомога, не турбуючись, що за його спиною хтось присяде на лаву поговорити з товаришем. Свідоме ставлення до уроків дозволяє охочим виконувати вправи складніше передбачених програмою: сальто вперед з розбігу, довгі перекиди вперед через стілець або через «цапки», стрибки з підкидного містка через гумку на двометровій висоті, лазіння по канату з вантажем тощо. Якщо хлопці бачать, що вчитель щиро зацікавлений у їхньому просуванні, якщо уроки проходять емоційно і без простоїв, то ставлення до вчителя більше, ніж шанобливе. Тоді учні самі обсмикнуть порушника дисципліни і косо подивляться на тих, хто працює напівсили. Таке ставлення складається не відразу і лише в тому випадку, якщо вчитель перекладає свої знання та вміння у своїх учнів, якщо намагається перетворювати кожен урок на маленьке свято для них.

За методом кругового тренування у початкових класах

Великої щільності уроку, зростання інтересу дітей до занять (зацікавити дитину в руховому дії вважаю головним завданням) мені вдалося досягти завдяки проведенню вправ поточним методом за принципом кругової тренування.

Під час пересування учнів у ході кругового тренування стежу за дистанцією, якістю виконання вправ, які коригую по ходу, допомагаючи, підказуючи, підстраховуючи.

Наведу деякі комплекси вправ кругової тренування, які у I- IV класах.

І клас

1. Переповзання по-пластунськи. Методичні вказівки. Дистанція -1 мат по довжині, слідкувати за роботою колінами та ліктями.
2. Підйом із положення лежачи на спині. Голова на маті, коліна зігнуті, руки за головою. Кількість разів визначає учитель.
3. Підтягування обома руками одночасно по гімнастичній лаві на животі. Дотримуватись дистанції за вказівкою вчителя.
4. Перекат убік угруповання. Голова притиснута до колін. Дотримуватися дистанції.
5. Розгинання рук в упорі лежачи, зачепившись шкарпетками за рейку гімнастичної стінки. І.П. лежачи на животі, кисті рук під плечима, пальці вперед. Кількість разів визначає учитель.
6. Відштовхування ногами вперед на животі на гімнастичній лаві. Ноги прямі. Дотримуватися дистанції.
7. Перекат убік витягнувшись («колода»). Пересування за рахунок перемаху ніг.
8. Перехід по гімнастичній стінці із вертикальним переворотом. Висоту визначає учитель. Страховка – мати під стінкою.
9. «Дзиґа» - обертання в сивої на сідницях з просуванням по гімнастичній лаві. Виконувати за допомогою рук. Ногами торкатися підлоги з одного боку лавки при пересуванні.
10. «Задній хід» рачки. При пересуванні дотримуватись дистанції. Четвереньки - низькі (отримає трошки), середні або високі (у напівприсіді) - визначає учитель.
11. Пересування у висі на гімнастичній стінці обличчям до неї. Виконувати під силу, без перенапруги. Дівчата пересуваються приставними кроками.
12. Перемахи ніг через гімнастичну лаву з просуванням уперед. І.П. - стійка збоку лави, упор на руки. Дотримуватись дистанції 2 м.
13. Стрибки по маті з просуванням вперед, відштовхуючись обома ногами. Дистанція 4м.
14. «Каракатиця» - пересування в упорі ззаду рачки. Рух навколо матів та гімнастичних лавок обличчям та ногами вперед.
15. Біг із чергуванням з ходьбою різного виду(широким кроком, спиною вперед, бічним галопом та ін.). Дотримуватися дистанції. Дихати рівно, не затримувати дихання.
16. Ходьба з виконанням вправ на розвиток м'язів рук та на рівновагу. Вправи на дихання. Активний вдих та видих. Зупинка сигналу.

ІІ клас

1. Переповзання по-пластунський ногами вперед. Дотримуватися дистанції. Використовувати натягнуту гумку (переповзання під гумкою).
2. Підйом із положення лежачи на спині біля гімнастичної стінки. Коліна зігнуті, голова на маті, руки за головою. Кількість разів визначає учитель.
3. Підтягування по гімнастичній лаві на спині обома руками поперемінно, відштовхуючись п'ятами від лави. Дотримуватися дистанції.
4. Пересування на високих рачки по матах боком (приставними кроками), на долонях, ступнях. Дотримуватися дистанції.
5. Пролазіння за перекладиною («пожежні»). Вправу виконують, якщо діти до нього готові, з великою обережністю та підстраховкою вчителя; під гімнастичною стінкою обов'язково покласти мати.
6. «Каракатиця» - пересування в упорі ззаду рачки обличчям вперед. Можна пересуватися вздовж матів, випереджаючи один одного, але не стикаючись.
7. Пересування горизонтальне по гімнастичній стінці з предметом у руці. Висоту вказує вчитель. Біля гімнастичної стінки мати.
8. "Буксир" удвох. Підтягування по гімнастичній лаві на животі. Хап за щиколотки. Дотримуватися дистанції.
9. «Павук» - пересування в упорі ззаду рачки, потилицею вперед. Чи не стикатися. Просування вздовж матів.
10. Пересування гімнастичною стінкою спиною до неї. Пересування вздовж стіни. Висоту вказує вчитель. Біля стіни покласти мати.
11. Пересування на гімнастичній лавці, сидячи боком, без допомоги рук. Виконувати у швидкому темпі.
12. «Гусениця» на середніх рачки в парах. Надалі можна пересуватися командами. Хап за щиколотки з внутрішнього боку.
13. «Мости – мосточки» – прогинання та вигинання спини в упорі на гімнастичних лавках. Упор з обох боків лави. Долонями на лавці, стоячи на підлозі на шкарпетках, витягнувшись. Голова піднята.
14. "Космонавти" - перекати вбік, парами, тримаючись за руки. Використовувати дві доріжки по 3 мати. Дистанція –1 мат по довжині.
15. Гра «Ковбої та амазонки» - стійка на гімнастичній лаві (одна рука попереду, інша ззаду, ноги з боків «коня»-лавки). Виконують за командою вчителя. І.П. - сидячи верхи один за одним, діти «скачуть», стукаючи ногами по підлозі. За командою "Яр!" - відривають ноги від підлоги, стійка на руках.
16. Пересування бігом по периметру спортивного залу з поворотами на 360 ° сигналу. Перехід на ходьбу з виконанням вправ у розвиток м'язів рук, ног.
17. Дотримуватися дистанції. Біг ритмічний, рівний. Дихання не затримувати, дихати рівномірно.
18. Вправи у колі – заспокійливі дихальні. Активний вдих та видих без затримки дихання.

ІІІ клас

1. Переповзання по-пластунськи із затиснутим між гомілками предметом (м'ячем). Просування за допомогою рук (ліктів) на животі.
2. Просування з одного прольоту гімнастичної стінки на інший по діагоналі, в руці предмет (м'яч). Дотримуватися дистанції. Біля гімнастичної стінки покласти мати.
3. Пролазіння змійкою в прольоти гімнастичної лави. Дотримуватися дистанції. М'яч тримати перед головою. Подолати щонайменше 6 прольотів. Потім встати, випрямитись, виконати передачу м'яча кидком від грудей вчителю.
4. Пересування на низьких рачки боком приставними кроками (під натягнутою гумкою).
5. Пересування по 3 рейці гімнастичної стінки спиною до неї, подолати всі 5 прольотів. Біля гімнастичної стінки покласти мати.
6. Пересування навпочіпки по двох поставлених паралельно гімнастичним лавам («павук»). Лавки мають бути нерухомими.
7. Лазання по гімнастичній стінці за допомогою закріпленого над стінкою канату («скелелази»). Влізти за допомогою каната, спуску по гімнастичній стінці. Біля стіни покласти мати.
8. Гра "Потяг". Перехід із положення упор лежачи у борцовській «міст». Всі учасники наголошують на маті. За сигналом вчителя перший учасник проповзає в «тунелі» під «мостами». За наступним сигналом діти виконують переворот назустріч «поїзду» у положення борцівського «мосту». Гра продовжується, поки всі учасники не побувають у ролі поїзда. Якщо учасників багато, їх можна розділити на дві команди та використати дві доріжки з матів.
9. Гра «Ковбої та амазонки» на гімнастичних лавках.
10. Ходьба різного виду (спиною вперед, на шкарпетках, на п'ятах, навпочіпки, з поворотами по сигналу вчителя). Дотримуватися дистанції.
11. Біг із настрибуванням на стопку матів. Ходьба у поєднанні з вправами, що заспокоюють дихання.

IV клас

У IV класі вправи методом кругової тренування проводжу як естафет.

Методичні вказівки. Усі елементи естафет мають бути відпрацьовані на попередніх уроках. Повинна бути налагоджена чіткість заміни обладнання між естафетами. Треба заздалегідь приготувати дошку, крейду, секундомір, призначити суддів із звільнених від занять учнів, пояснити їм правила підрахунку очок та його запис. Приготувати предмет передачі в естафеті.

Після побудови учнів в одну шеренгу виконати розрахунок на перший-другий. Звучать команди: «Другі номери, крок уперед! Шеренгі, праворуч зімкнись!» Потім учасники сідають на гімнастичні лави біля дальньої стіни спортивної зали; капітани команд (командири) сидять у центрі лави.

1-а естафета(Рис. 2). Укласти по 2 мати паралельно вздовж спортивного залу, на гімнастичній стінці закріпити тонкі канати для підйому за допомогою. У канатів здійснюватиме страховку учасників.

Виконати перекат в угрупованні вздовж зали, добігти до гімнастичної стінки, піднятися на неї за допомогою каната, спуститися по рейках стінки, добігти до лави, передати естафету з руки в руку наступного учасника, що приготувався.

2-а естафета(Рис. 3). Встановити по 3 гімнастичні лавки вздовж зали.

Проповзти в прольоти гімнастичних лав змійкою, добігти до гімнастичної стінки, торкнутися предметом рейки, назад проповзти тими самими лавками на животі, передати предмет наступному учаснику.

3-я естафета(Рис. 4). Щільно укласти близько 6 матів (3 + 3) посередині зали, вздовж них з обох боків встановити гімнастичні лавки.

Виконати перекати ланцюжком по 3 особи. І.П. - лежачи на животі вздовж матів, хват руками за гомілки попереду учасника. Завершивши перекат сідають верхи на гімнастичні лавки.

Примітка.Поки перекат виконує перша трійка, готується зайняти в. трійка іншої команди. За розрив ланцюжка нараховують 1 штрафне очко. Хап за гомілки зсередини.

4-а естафета.Учасники команд сидять на гімнастичних лавках, встановлених вздовж зали. У перших номерів у руках волейбольний м'яч.

Перші номери виконують передачу м'яча вліво (вправо) ззаду учаснику, що сидить. Останній у ряду гравець, отримавши м'яч, біжить уперед та. сівши на лаву, виконує передачу м'яча ззаду сидить і т.д.

Примітка. Естафету починають відразу, як останній гравець команди завершив попередній етап.

5-а естафета(Рис. 5). Підготувати 2 великі - "групові" скакалки, 2 кубики.

Учасники команд сидять на гімнастичних лавках вздовж стін зали, під час естафети поступово пересуваючись до його задньої стіни. У перших номерів у руках кубик. За сигналом вони з кубиком в руках роблять стрибки через скакалку, з-під неї вибігши, кладуть кубик на підлогу, стрибаючи на одній нозі, виконують ведення кубика до кінця зали, торкнувшись гімнастичної стінки, встають на четвереньки (упор ззаду), кубик кладуть на живіт, добігають «каракатицею» до останнього гравця команди, що сидить, сідають поруч з ним і передають кубик по руках вперед. Сидячий першим бере кубик і з ним вбігає під скакалку, що обертається, і т.д.

Примітка. Після завершення естафет підраховують окуляри та оголошують команду-переможницю

Розвиток стрибучості за принципом кругового тренування

Розвиваючи в дітей віком стрибучість, крім самих стрибкових вправ, доцільно використовувати вправи в розвитку гнучкості і спритності, оскільки ці якості безпосередньо впливають стрибучість. У зв'язку з цим для розвитку стрибучості пропоную комплекси вправ, у яких розвиток гнучкості та спритності безпосередньо пов'язаний зі стрибковою підготовкою. Комплекси розраховані на круговий спосіб заняття.

Комплекси вправ для розвитку стрибучості

1-й комплекс:

1-а станція – стрибки через скакалку;

2-а станція – підкинути м'яч, сісти, зловити м'яч;

3-я станція - з положення лежачи на животі руки убік зігнути праву ногу назад і торкнутися нею лівої руки;

4-а станція – стрибки у висоту через перешкоду;

5-а станція - стрибки вперед-назад із довжиною стрибка 20-30 см;

6-а станція - із положення сидячи зігнути праву ногу в коліні та відвести праву стопу назад. Зігнути ліве коліно, взятися кистями обох рук за ліву стопу і підняти ногу вертикально. Повністю витягнути ліву ногу, спину тримати прямо.

2-й комплекс:

1-а станція - настрибування на невелике піднесення;

2-а станція - перекид вперед, поворот стрибком на 360 °, перекид назад;

3-я станція - зі становища стоячи спиною до стіни виконати нахили вперед з торканнями підлоги кистями рук;

4-а станція-кенгуру (стрибки через паралельно натягнуті гумові бинти);

5-а станція - стрибок через набивний м'яч із поворотом у повітрі;

6-а станція - стати в широку стійку ноги нарізно, руки за голову. Згинаючи праву ногу, зробити глибокий випад вправо і нахил до правої ноги, ліктем лівої руки торкнутися правого носка. З поворотом тулуба праворуч ліктем правої руки торкнутися підлоги біля носка зовні. Поштовхом правої ноги повернутися у вихідне положення. Те саме з іншої ноги.

3-й комплекс:

1-а станція – стрибки в довжину;

2-а станція – стрибки з діставанням високо підвішеного предмета;

3-я станція - стоячи на колінах, руки підняти вгору, виконати нахил назад, прагнучи торкнутися руками підлоги;

4-а станція – стрибки через бар'єр;

5-та станція – стрибки з колін на ступні (виконувати на гімнастичному маті). З положення на колінах, підстрибнувши (без допомоги рук), прийняти положення «на корточках», потім стрибком повернутися в положення на колінах і т.д.;

6-а станція – зі стійки ноги разом нахилитися вперед, обхопити ноги руками. Притягувати голову до колін пружинистими рухами, коліна не згинати.

Дозування вправ підбирається індивідуально з урахуванням віку та підготовленості учнів.

Підсумком стрибкової підготовки може стати проведення змагань у стрибках.

Змагання у стрибках «Більше, вище, далі!»

У цих змаганнях можуть брати участь дві та більше команд. Кількість учасників у кожній команді має бути рівною (від 6 до 12 осіб).

Станції розміщуються по колу у спортивному залі. На кожній з них має бути не менше двох суддів.

Після побудови та представлення команд вони розходяться по станціях (порядок проходження станцій кожної команди визначено заздалегідь). Команда, що виконала завдання на одній станції, переходить на іншу, доки не побуває на кожній з них.

Станція "Інтелектуальна".Суддя зачитує питання, після чого команда радиться 5-10 сік. та дає свій варіант відповіді. Кожна правильна відповідь приносить команді 50 балів.

Зразкові питання:

• «стрибуча» комаха (коник);
• жваво в бігу кінь чистокровної породи (скакун);
• і гімнастичні снаряди та тварини (кінь, козел);
• вид спорту, якого ставляться стрибки (легка атлетика);
• мотузочка для стрибків (скакалка);
• гумова куля, яка після падіння підстрибує (м'яч);
• палиця для стрибків у висоту (жердина);
• змагання верхових коней (стрибки),

Станція «Скакалкова»(змагання у стрибках зі скакалкою). Потрібно виконати якнайбільше стрибків зі скакалкою. Кожен учасник команди має одну спробу. Кількість стрибків, виконаних окремим учасником команди, підсумовують та переводять у бали, зароблені командою на цій станції (1 стрибок дорівнює 1 балу).

Станція "Кенгуру"(змагання у стрибках через гумові бинти). Між паралельно поставленими гімнастичними лавами натягують 6-8 гумових бинтів через кожні 30 см. За сигналом судді учасник протягом 30 с. виконує стрибки через кожний гумовий бинт, просуваючись уперед. Стрибати потрібно одночасним поштовхом обох ніг. Після того, як учень перестрибне через кожен гумовий бинт, він розвертається і починає стрибати у зворотному напрямку. Якщо учасник помиляється (чіпляє ногами гумовий бинт, виконує стрибок не одночасним поштовхом обох ніг, а іншим способом), суддя дає команду «Стоп!», і цього учня зараховують лише попередні вдало виконані стрибки. За кожен правильний стрибок учасник приносить своїй команді 5 балів.

Станція «Висока»(змагання у стрибках у висоту). Між двома стійками натягують гумовий бинт на висоті 50-60 см (залежно віку учасників змагань). За гумовим бинтом, у зоні приземлення, лежать гімнастичні мати. Кожен учасник після невеликого розбігу виконує стрибок у висоту будь-яким способом. Учасники, які взяли цю висоту, приносять своїй команді по 10 балів та отримують право на виконання наступного стрибка на висоту, збільшену на 5 см. Якщо учасник при стрибку зачіпає гумовий бинт якоюсь частиною тіла, він вибуває з участі у змаганнях на даній станції.

Станція «Довга»(змагання у стрибках у довжину з місця). Кожному учаснику надається одна спроба. Результат кожного стрибка відповідає певній кількості балів.

Таблиця оцінки результатів у стрибках у довжину(Таблиця №2)

Після проходження кожною командою всіх станцій судді підраховують загальну кількість балів, набраних командами.

Команди будуються. Судді оголошують та нагороджують переможців.

Одним із показників ефективності уроку є його густина.Визначати щільність уроку необхідно загалом і частинами. Це зумовлено неоднаковими можливостями та умовами організації роботи у підготовчій, основний та заключній частинах уроку. Загальний час, витрачений на урок (або його частина, приймається за 100%. Щодо нього і розраховуються відсоткові величини).

Розрізняють:

v загальну (педагогічну) та

v моторну (рухову) густину уроку.

Загальна щільність уроку - це ставлення педагогічно виправданих (раціональних) витрат часу на загальну тривалість уроку.

Загальна щільність уроку включає такі педагогічно доцільні заходи (В.Ф. Новосельский, 1989):

1) організацію учнів, перевірку домашнього завдання, постановку навчальних завдань;

2) повідомлення та закріплення теоретичних відомостей;

3) проведення загальнорозвивальних вправ;

4) інструктування, регулювання, корекцію (виправлення помилок), допомогу, страховку; підготовку та прибирання снарядів, необхідні переміщення учнів на уроці тощо;

5) вивчення техніки фізичних вправ, виховання фізичних аспектів;

6) методичну підготовку учнів, формування умінь самостійно займатись, а також організаторських навичок;

7) мотивацію учнів;

8) використання наочних посібників, технічних засобів, показ вправ;

10) педагогічний контроль;

11) підбиття підсумків, виконання вправ на розслаблення, постановку домашніх завдань;

12) виховну роботу під час уроку.

Для визначення загальної густини (ОП) уроку або його частинпідсумовуються показники часу активної діяльності на уроці. Сюди входить час, витрачений виконання фізичних вправ, слухання, спостереження та організацію уроку, крім часу на невиправдані очікування і простої. Цей час множиться на * 100% і ділиться на загальний час уроку t

ВП = (t пекло * 100%) / t заг

Загальна щільність повноцінного уроку фізичної культури має наближатися до 100%.

До зниження загальної щільності уроку наводять такі причини:

невиправдані простої на уроці (запізнення з початком, невчасна підготовка місць занять та інвентарю, очікування черги перед виконанням вправ);

Непідготовленість вчителя до уроку; непродумані організація та зміст уроку, що призводять до пауз;

Надмірна та малоефективна словесна інформація для учнів на уроці;

Незадовільна дисципліна тих, хто займається, що призводить до нераціонального використання часу через багаторазове повторення команд та розпоряджень, зауважень учням, повторень пояснення тощо.

Наприклад, якщо простий на уроці з вини викладача склав 1 хв, то загальна щільність уроку дорівнюватиме:

ВП = (39 хв * 100%) / 40 хв = 97,5%

Моторна щільність уроку- це відношення часу, використаного безпосередньо на рухову діяльність учнів, до загальної тривалості уроку. Для розрахунку моторної щільності (МП) потрібен час виконання фізичних вправ t фупомножити на 100% та розділити на загальний час заняття, уроку t заг

МП = (t фу * 100%) / t заг

Наприклад, встановлено, що сумарний час, витрачений учнями виконання фізичних вправ, дорівнює 25 хв (що залишилися 15 хв було витрачено пояснення викладача, підготовку місць занять, інтервали відпочинку між суміжними завданнями тощо.). У цьому випадку моторна щільність уроку дорівнюватиме:

МП = (25 хв * 100%) / 40 хв = 62,5%,

Моторна щільність у процесі уроку змінюється. Неминуча таких змін можна пояснити насамперед різницею змісту застосовуваних вправ, місцем їх використання та методами застосування. Показники моторної щільності змінюються також залежно від типу уроку.

Так, на уроках удосконалення техніки рухів та розвитку фізичних якостей вона може досягати 70-80%, а на уроках розучування рухових дій та формування знань, що вимагають значних витрат часу на розумову діяльність котрі займаються, моторна щільність може перебувати на рівні 50%.

При всій важливості моторної щільності уроку вона може досягати 100%, позаяк у іншому разі залишалося б часу пояснення матеріалу, його осмислення учнями, аналізу помилок, що неминуче призвело до зниження якості та ефективності навчальної роботи загалом.